ВИХОВАННЯ ОСОБИСТОСТІ

ВИХОВАННЯ ОСОБИСТОСТІ

О. Федьорко, заступник директора

з гуманітарної освіти та виховання

Шевченківського коледжу

   Другий з’їзд освітян України схвалив Національну доктрину розвитку освіти в державі. Цей документ визначає стратегію і основні напрями галузі на тривалу перспективу.

   Зокрема перед освітянами була окреслена головна мета – створити умови для розвитку і самореалізації кожної особистості в навчально-виховному процесі. Що може бути складнішим від цього процесу. Що може бути цікавішим, ніж допомагати розвивати, створювати умови для реалізації творчих сил кожного студента.

   Кожний викладач справляє чималий вплив на своїх вихованців, він формує їх науково-матеріалістичний світогляд, у процесі навчання забезпечує національне та моральне виховання, цікаво подаючи студентам новий матеріал, прищеплює любов до “своєї” науки. Але сила впливу куратора групи все ж набагато більша, а можливості ширші.

   Насамперед куратор групи є чуйним та уважним педагогом. Разом з іншими викладачами, що працюють у групі, він здійснює педагогічно обґрунтовану систему виховання. У ній органічно поєднуються фронтальний та індивідуальний напрямки виховання.

   Куратор групи – вдумливий психолог, який вивчає особистість кожного студента. Одним із складових елементів його діяльності є постійні педагогічно-психологічні спостереження, на основі яких він розвиває позитивні риси та якості студента, бореться з негативними тенденціями поведінки, звичками та рисами дитини і в цілому формує її особистість.

   Куратор – неодмінний організатор студентського колективу. Відшукування організаційного ключа у кожній справі притаманне його повсякденній діяльності.

   І, нарешті, сам куратор – це особистість, яка має правити за приклад своїм вихованцям. Вони вбачають у ньому своєрідний ідеал, гідний наслідування, аналізують кожен його вчинок, оцінюють життєві ситуації його міркою.

   Отже, благородство праці педагога найбільш концентровано втілене саме у діяльності куратора. Діти у масі своїй – безпомилкові “індикатори” його діяльності, вони відчувають справжню цінність її: люблять того, хто віддає їм душу свою і вміє їх розуміти; терплять, але не підтримують байдужого; засуджують і часом конфліктують з тим, хто зверхньо ставиться до них.

   Щоб правильно виховувати студентів, треба добре їх знати. Тому куратори груп навчального закладу на першому етапі виховної діяльності вивчають своїх вихованців.

   Які ж методи цього вивчення?

   1. Знайомство з особистими справами.

   Попередні відомості про студентів, про стан їх здоров’я, про успішність можна знайти в особових справах.

   2. Педагогічне спостереження за студентами.

   Спостереження здійснюється на заняттях, в позааудиторний час, у процесі суспільно корисної праці. Під час проведення спостережень виявляються найбільш типові, характерні риси особистості.

   3. Індивідуальні бесіди з студентами.

   Значне місце в процесі вивчення займають бесіди із студентами. Вони допомагають виявити мотиви поведінки, інтереси і нахили. Якщо чуйно і уважно підійти до студента, він охоче розповість про свої заповітні бажання і мрії про відношення до викладачів, батьків, товаришів.

   4. Анкетування.

   За короткий час за допомогою анкет збирають матеріал про студентів, про рівень їх розвитку. Анкети дозволяють виявити перш за все моральні поняття і уявлення студентів про відношення до оточую-чих людей, вивчити інтереси, нахил. Для анкетування пропонуються такі питання:

   1. З якого року ти пам’ятаєш себе?

   2. Твої друзі до вступу в коледж?

   3. Чим ти цікавишся?

   4. Які види праці тобі подобаються?

   5. Чим ти займаєшся у вільний час?

   6. Що читаєш?

   7. З ким ти дружиш?

   8. До кого приходиш за порадою?

   9. На кого хочеш бути схожий?

   10. Що тобі найбільше подобається в людях і чому?

   11. Що значить бути патріотом?

   12. Що таке дисципліна і для чого вона?

   13. Чому треба говорити правду?

   14. Що значить справжня дружба?

   15. Які відносини склались у групі?

   16. Чи є угрупування в колективі за діловими інтересами або негативного характеру?

   17. Як ти ставишся до відмінників, невстигаючих, активу групи?

   18. Чи багато в групі неформальних лідерів? Назвіть їх.

   19. Які риси особистості роблять їх найбільш популярними серед студентів?

   5. Бесіди з викладачами, які працюють у групі.

   У бесідах з викладачами куратори дізнаються про успішність і поведінку студентів. Бесіди з викладачами проводяться за таким планом:

   - Як веде себе студент на ваших заняттях?

   - Чи систематично виконує навчальні завдання?

   - Чи проявляє інтерес до вашої дисципліни?

   - Чи проявляє інтерес до позакласної роботи (в яких гуртках бере участь)?

   - Як відноситься до доручень?

    6. Бесіди з батьками.

   Додатковий матеріал про студентів, про їх особливості і характер куратори одержують і від батьків. Коли викликають батьків у коледж, куратор проводить з ними бесіду. На початку бесіди куратори розповідають батькам про навчання і поведінку студента, при цьому, перш за все, відмічають позитивні сторони. Після цього розповідають про недоліки і переходять до тих питань, що їх цікавлять. Деякі куратори під час зустрічі з батьками задають питання.

   - Як студент проводить вихідні дні вдома?

   - Які доручення він виконує в сім’ї?

   - Чим любить займатись у вільний час?

   - З ким товаришує?

   - Як відпочиває?

   - Як відноситься до старших, до товаришів?

   Основними напрямами виховання є:

   · національно-патріотичне;

   · морально-правове;

   · художньо-естетичне;

   · трудове;

   · фізичне;

   · екологічне;

   · проблеми сімейного життя і сексуального виховання.

   Виходячи із напрямів виховання, педколектив коледжу працює над вирішенням таких основних завдань:

   - допомогти студентам у засвоєнні певного кола знань про національні традиції українського народу, його історичне минуле і сьогодення, національну символіку;

   - сформувати в студентів позитивне свідоме і стійке ставлення до засвоєння цих знань, прагнення до їх самостійного поглиблення;

   - формувати у студентів загальнолюдські моральні цінності, збагачувати їх етичний досвід, поглиблювати знання про культуру поведінки, мови, спілкування;

   - розширити правові знання молоді, виховувати повагу до законодавства України, формувати усвідомлення взаємозв’язку між ідеями індивідуальної свободи, правами людини та їх громадянською відповідальністю, спонукати вихованців до активної протидії проявам аморальності, правопорушенням, бездуховності, антигромадянській діяльності;

   - виховання у молоді естетичних поглядів, смаків;

   - формування творчої, працелюбної особистості, умілого господаря;

   - прищеплення любові до обраної професії;

   - утвердження здорового способу життя;

   - формування фізичних здібностей особистості, зміцнення здоров’я;

   - виховання загальнолюдських норм поведінки у відношеннях юнаків і дівчат, якостей сім’янина.

   Щоб ефективно реалізувати вищезгадані завдання щодо виховання особистості, педколектив творчо підходить до вибору форм виховних заходів, дбає про їх різноманітність, якість, ефективність і актуальність. За останні роки в коледжі прижилися такі форми виховних заходів: тематичні виховні години, диспути, бесіди, лекції, пізнавально-розважальні вечори, інтелектуальні ігри, тематичні вечори, декадники дисциплін, конкурси, олімпіади, інсценізація народних свят і обрядів, літературно-музичні композиції, концертні програми, вогники-зустрічі, спортивні змагання, спортивно-розважальні вечори.

   Система національного виховання в позааудиторній роботі спрямована на самопізнання, самоусвідомлення, самовдосконалення, самореалізацію студентської молоді.

   Теоретичне виховання є основою духовного розвитку особистос-ті, складовою частиною соціального світогляду і поведінки. Особлива роль тут належить історичній пам’яті. Тому значну увагу в навчально-му закладі приділяють значенню державних національних свят, таких як День Конституції, День незалежності, День Збройних сил України та ін.

   Нині у нашому суспільстві руйнуються старі стереотипи, зміцнюється ставлення до багатьох подій минулого, але є події, які не можуть бути девальвовані. Це такі, як Велика Вітчизняна війна, голо-домор (1932–1933 рр.), афганська війна, Чорнобильська катастрофа. Щороку в коледжі проводять вечори-реквієми, на які запрошуються ветерани Великої Вітчизняної війни, в’язень Бухенвальду Золо- тун В.К., учасники бойових дій в Афганістані. Проводиться конкурс “Пісні обпалені війною”. Цікаво пройшли вечори “Обпалена мужність” та “Злочин не має давнини” (пам’яті жертв Чорнобиля і голодомору), які провела Остапова В.О.

   Значна увага приділяється українським національним символам. На виховних годинах студенти знайомляться з історією зародження і застосуванням цих символів.

   Щороку серед студентів перших та других курсів проводяться свято “Козацькому роду нема переводу”, на якому звучать інсценовані українські народні пісні, проводяться конкурси на кмітливість, спритність, витривалість і приготування козацької каші.

   Савченко М.О. цікаво провела тематичні батьківські збори “Роде наш красний”, на якому разом із дітьми вивчали історію свого роду і батьки, відшукували інформацію з родинних струмочків. Була організова-на виставка “Вироби нашого роду”, на якій були представлені вишиванки, вироби з дерева, соломи та ін.

   Щоб зберегти і передати нащадкам всі ті кращі надбання української культури, що були виплекані протягом століть українським народом, працівники бібліотеки разом з викладачами української мови і літератури Демченко Н.Л. і Щербиною Н.М. проводять масові заходи. Так були проведені літературно-музичні композиції “Без верби і калини нема України”, “Хата моя, біла хата”, “Батьківська криниця”, “Ой не ріж косу”.

   Цікавими для студентів 1-х курсів є свято народного календаря “Золоте сяйво калити”.

   Рідна мова – життя народу, вияв його національного буття, універсальна скарбниця національних надбань і основних засобів їх передачі з покоління в покоління. Тому в своїй виховній роботі куратори, викладачі постійно підтверджують культ рідної мови, культуру спілкування. Щороку для перших курсів Демченко Н.Л. і Щербина Н.М. проводять декади української мови. Заходами декадників є: літературно-музичні композиції “О рідне слово, що без тебе я?”, олімпіади “Квітни, мово солов’їна”, конкурси.

   Українська мова – Тарас Шевченко – Україна – це ланцюжок, який ми намагаємось не розірвати. Щороку в коледжі проводиться цикл заходів, присвячених шевченківським дням. У ці дні проводяться екскурсії в музей Т.Г. Шевченка, теоретичні конференції, на які запрошуються працівники музею, виставки художніх виробів “Народні ремесла”, конкурси на краще читання поезій Т.Г. Шевченка.

   Створено музей, у якому зібрано матеріал історії та сьогодення коледжу, краєзнавчий матеріал. Групи нового набору розпочинають знайомство з навчальним закладом саме з музею. До музею приходять гості – учні середньої школи. Це сприяє не тільки розширенню їх інформованості про історію коледжу, а й профорієнта-ційній роботі.

   Виховання національної свідомості неможливе без висвітлення проблем і милосердя, пошани до батька, матері, любові до рідної землі, патріотизму.

   Зрозуміти загальнолюдські цінності допомагають такі виховні заходи, як тематичний вечір “Домашнє вогнище родинне, оселя наша і сім’я” година-роздум “Душі людської доброта”, година прекрасного “Школа хороших манер”, бесіда “Що в імені твоїм”.

   Пройде трохи часу і сьогоднішні студенти займуть ключові по-зиції в рядах будівників незалежної держави. І саме від них залежить, якою буде наша держава. Тому особливе значення має ціленаправлена робота кураторів, викладачів щодо виховання і підготовки студентів до життя і діяльності в правовій державі, прищеплення й розвитку моральних почуттів, переконань і потреби поводити себе згідно з моральними нормами, що діють у суспільстві. Студентів нового набору знайомлять з правилами внутрішнього розпорядку коледжу. Організовуються зустрічі з дільничним інспектором, начальником кімнати у справах неповнолітніх. Проводяться бесіди “З ким поведешся – того і наберешся”, “Відповідальність за скоєний злочин”, “Не місце красить, а людина”, “За законом совісті”.

   Поруч з плановими бесідами проводяться епізодичні бесіди, пов’язані з обговоренням вчинків студентів. Такі бесіди проводяться відразу після порушення дисципліни в групі або індивідуально із студентом, який скоїв недостойний вчинок. Ведеться облік студентів, схильних до правопорушень, з ними проводять виховну роботу громадські наставники.

   Виховання інтелекту і всебічний розвиток особистості неможливі без прищеплення кращих естетичних почуттів та вміння відчувати прекрасне.

   Ознайомлення студентів з надбаннями культури та мистецтва сприяє розвитку в них найкращих почуттів, вміння тонко відчувати прекрасне в літературі, в музиці, образотворчому мистецтві, архітектурі, в кіномистецтві, духовно збагачує їх.

   Художньо-естетичне виховання в коледжі забезпечується такими засобами і методами: ознайомлення з мистецькими та літературними творами, прищеплення вміння їх аналізувати та оцінювати щодо змісту художньої якості; зустрічі з місцевими поетами, художниками, компо-зиторами; екскурсії в музей; виховні години “Творча спадщина А. Ма-лишка”, “Живопис України”; проведення українських національних свят і обрядів; участь у художній самодіяльності. Учасники художньої самодіяльності стали лауреатами конкурсу “Софіївські зорі”.

   З національним, моральним, художньо-етичним міцно пов’язане трудове виховання. Метою його є вироблення у людини моральних якостей трудівника: любові до праці, здатність до виконання складної та важкої роботи, шанобливе ставлення до наслідків праці інших, любові до обраної професії.

   Природно, що головним видом праці студента є навчання, але й під час виконання навчальних завдань мають вироблятися певні моральні та практичні навички: самостійність, старанність, політичні навички, здатність до технічної творчості, організаторські якості, елементарна культура в кожній діяльності.

   Частково виробнича підготовка в процесі навчання студентів здійснюється під час проходження навчальних, виробничої, технологічної та переддипломної практик.

   Куратори використовують цілу низку різноманітних виховних засобів, спрямованих на поліпшення трудового виховання. Це зустрічі з провідними спеціалістами землевпорядкування і механізації сільського господарства, організація навчальних груп для прибирання аудиторії, території, на якій розміщений навчальний заклад, організації занять в гуртожитках технічної творчості, в клубах за інтересами, екскурсії на фермерські господарства, виховні години, тематичні вечори, конкурси “Кращий за професією”.

   Відома життєва аксіома стверджує: людина ніколи по-справж-ньому не цінує й не цінуватиме того, що їй дається просто так, задарма, без жодних зусиль.

   Здоров’я – це природна у нормі не відчутна властивість кожної людини. Здорова людина його просто не помічає, осягаючи його цінність лише на тлі хвороб.

   Здоров’я – найважливіша єдина властивість людини і кожен з нас – єдиний носій і найголовніший безпосередній творець власного здоров’я.

   Піраміду “здоров’я людини – здоров’я нації” слід створювати на різних її рівнях: людина – родина – колектив – соціум – нація.

   Тому і в коледжі намагаємось утверджувати здоровий спосіб життя, сприяти повноцінному розвитку особистості, формувати її фізичні здібності, зміцнювати здоров’я, гармонії тіла й духу.

   Для цього куратори проводять бесіди “Чистота – запорука здоров’я”, “Особиста гігієна”, “Шкідливість тютюну, алкоголю і наркотиків”, “Про фізичне тренування”, “Перша сходинка до щастя – здоров’я”, “Гармонія тіла і духу – основа фізичного виховання”.

   Цікаво проводиться усний журнал “За здоровий спосіб життя”.

   Щороку організовують зустріч з медичними працівниками.

   Фізичне загартування студентів організовують викладачі фізичного виховання, залучаючи їх до роботи в спортивних секціях, спортивних змаганнях. Щороку проводяться спортивні козацькі забави, вечори, “Ну-мо хлопці”, “Ну-мо дівчата”, змагання на першість груп з волейболу, баскетболу, тенісу, міні-футболу, крос “Золота осінь”, у вечірній час у гуртожитку працюють тренажерні кімнати.

   Формування екологічної культури особистості – одне із основних завдань сучасної школи в контексті програми розвитку освіти України у ХХІ столітті. Для того, щоб виховати у студентів не згубну традицію якомога більше брати у природи, а гармонійне співіснування з нею, раціональне використання та відтворення її багатств, психологічну готовність оберігати природні цінності завжди і всюди, підбираємо такі методи і прийоми, які б торкнулися струн чутливої душі студента і сформували б у нього шанобливе ставлення до всього живого на планеті.

   Ефективними в цьому плані є екскурсії, де студенти на власні очі бачать наслідки споживацького ставлення до природи і, відповідно, роблять конкретні висновки.

   З метою здійснення екологічного виховання проводять КВК, конкурсні завдання, вікторини, відкриті засідання клубу “Любителі природи”, інтелектуальні ігри, тематичний вечір “Проблеми планети Земля”, присвячений Дню Землі (22 квітня), бесіди “Природа і ми”, “Чудо-аптечка під ногами”, “Знай, люби, бережи”, “До чистих джерел”, “Прибережні смуги”, зустріч з ліквідаторами аварії на Чорнобильській АЕС. Проводяться акції з озеленення території.

   Сім’я – невід’ємна складова суспільства. Жодна нація, жодне цивілізоване суспільство не обходилося без сім’ї. Для кожної людини сім’я – початок усього в житті. Поняття щастя майже кожен з нас пов’язує насамперед з сім’єю: щасливий той, хто щасливий у своїй домівці.

   Одним із основних завдань суспільства є і буде підготовка молоді до створення у майбутньому щасливої сім’ї. Актуальність цього завдання суттєво зростає в суспільстві, де відбуваються процеси реорганізації різних соціальних, політичних та економічних структур, що, звичайно ж, призводять до переоцінки морально-етичних цінностей, і, як результат – деформації в системі цінностей – зростан-ня злочинності, проституції, алкоголізму серед молоді.

   Ось чому нині, як ніколи актуальним є переконання В.О. Сухомлинського в тому, що вирішенням майже половини всіх завдань школи є виховання гідних батьків, що звичайно, неможливе без науково обґрунтованої та методично грамотно організованої підготовки молоді до майбутнього сімейного життя.

   Куратори груп старших курсів знайомлять студентів з законо-давством про шлюб і сім’ю, з основами етики і психології сімейного життя, з загальнолюдськими нормами поведінки у відношеннях юнаків і дівчат; проводять бесіди “Майбутня дружина”, “Що значить справжнє почуття кохання”, “Дружба і кохання в житті людини”, “Про дружбу юнаків і дівчат”, “Коханням дорожити вмійте”. Організовуються зустрічі з лікарем-гінекологом, лікарем-дерматовенерологом.

   Добре коли зв’язки між викладачем та студентом не припиняються і після закінчення навчального закладу. На зміну випускникам прийдуть нові студенти, почнеться новий етап студентського “конвеєра”, а ті, кому віддано так багато душі і сил, мають і далі турбувати свого наставника.

   Минатимуть роки, відносини куратора з дорослими “дітьми” мають залишитись теплими, людяними, сердечними. Коледж і його конкретний виразник – педагог – залишаються на все життя надбанням мудрості та громадянської зрілості людини.