МІЙ ДОСВІД

                                           МІЙ ДОСВІД

Кожен день я відкриваю двері свого кабінету і до мене звертають погляди мої учні, їх світлі очі: допитливі, добрі, оцінюючі.

 Вони багато чекають від мене. І я дарую їм щастя відкриття і спілкування. Я люблю свою роботу, своїх учнів. А вони – мене. І поки цей взаємозв’язок існує, я знаю для чого  живу на Землі.

                         Що таке педагогічна майстерність?

                        Якими критеріями вона вимірюється?

А є взагалі якісь критерії педагогічного успіху, універсальна формула, щоб його досягти? Адже результат  нашої праці видно не відразу. Це не вишукану сукню пошити чи спекти смачний торт. Це довгий і багатогранний процес.

Я вважаю, що професійний ліцей – це своєрідний Всесвіт зі своїми законами, правилами.

Ми, вчителі, викладачі, майстри виробничого навчання частинка цього Всесвіту і в кожному з нас гармонійно мають поєднуватися наша життєва енергія, фізична активність, воля.

      
            Енергія, ентузіазм, щирість  дуже потрібна у нашій професії, адже своїм горінням ми запалюємо вогники дитячих сердець. Цей вогонь вони мають пронести через усе життя.

      Як неможливо уявити життя на землі без води, так і не можна бути справжнім вчителем, якщо не вмієш співпереживати, розуміти без слів, відчувати всі тонкощі дитячої душі.

      Педагог – це наш матеріальний світ, наше вміння бути "тут і зараз", практичність і реалістичність.

       – це працелюбність і відданість своїй професії. Тільки наполегливою працею, постійним самовдосконаленням можна досягти успіху.

 Головне, ніколи не зупинятися на досягнутому, адже немає меж досконалості. 

       Педагог - це інтелект, спілкування, обмін інформацією, абстрактне мислення. Вважаю, що одним із важливих чинників успіху є бездоганне знання свого предмету. 

   Та не потрібно обмежуватись лише однією сферою, адже світ такий цікавий і неповторний, а учні інколи задають такі каверзні питання, що вчитель просто зобов’язаний бути всебічно розвиненим.

Та справжнім вчителем неможливо бути ще без одного елементу. 

                         І цей елемент – це Любов. 

Любов насамперед до дітей, до того, що ти робиш. Любов, яка не зникає, незважаючи на всі труднощі, що з’являються   на шляху.

      Саме через любов до дітей я став вчителем, саме вона допомагає мені не втрачати надію, коли щось не виходить. А Любов неможлива без віри у краще.  

 Потрібно вірити у своїх учнів, вірити, що зможеш навчити навіть найскладнішого учня, привити любов до обраної професії і вірити, що всі труднощі можна подолати. Не буває непідкорених вершин. Бувають люди, які зупиняються на півшляху до вершини, бо не впевнені у своїх силах.