Опис досвіду

Опис досвіду

Основною формою планомірної підготовки кваліфікованих робітників з числа молоді є професійні навчально-виховні заклади, які стали нині важливою ланкою системи безперервної освіти в країні. Отже, вони мають забезпечувати належні умови для набування молоддю професійної кваліфікації, включення її в суспільне корисну, продуктивну працю у відповідності з інтересами і можливостями майбутніх робітників.

Якість загальноосвітньої і спеціальної підготовки в значній мірі залежить від рівня розвитку пізнавальні активності учнів. Одним з шляхів її розвитку являється використовування засобів моніторингу на уроках спец технології.

Вивчення рівня знань, умінь і навичок учнів має здійснюватися не заради виставлення учневі оцінки, а для того щоб він відчув задоволення і подолання труднощів, адже потяг до пізнання, до на набуття нових знань, умінь і навичок, нових способів дії виникає під час навчальної роботи. Вивчення рівня знань, умінь і навичок має бути всеосяжним і всеохоплюючим.

Не всі учні можуть здобути однакові знання, вміння, навички. Кожна людина має певні можливості необхідні для діяльності спілкування, життя. Ці можливості певним чином розвивались у школі і до моменту вступу до професійного ліцею кожний учень має деякий запас знань, умінь і навичок, певні здібності, інтуїцію.

Здібності і можливості, об'єктивні   й суб'єктивні, перебувають у прямому зв'язку із здобутими знаннями, вміннями і навичками. Без наявності певних здібностей і певного рівня їх розвитку учня має формування в нього загально - навчальних умінь, спостереження, порівняння, аналізу, виділення головного, узагальнення, конкретизації.

Працюючи викладачем з 1999 року, викладаю декілька загально технічних дисциплін: матеріалознавство, креслення, спеціальну технологію зварювальникам. Це вимагає від мене удосконалення методики викладання цих дисциплін, розвивати в молоді творче і технічне мислення, і як наслідок цього є участь кращих студентів в обласних конкурсах за фахом.

Так у 2002 році випускник групи № 10 Антонюков Василь  змагаючись в обласному конкурсі "Кращий зварювальник" показав свої знання як теоретичного плану з спеціальної технології та матеріалознавства так і практичного, зайнявши 2 місце серед 25 претендентів.

 Випускник платної групи кухарів, де я викладав "охорону праці" Левицький Вадим зайняв 3  місце в обласному конкурсі з охорони праці.

У 2005 році випускник групи № 17 Медвечук Вадим зайняв 1 місце у обласному конкурсі фахової майстерності і 5 місце у республіканському конкурсі в місті Херсон.

У квітні  2010 року в обласному конкурсі фахової майстерності учень 17 групи зайняв ІІ  місце.

У січні 2011 року проводився обласний фаховий конкурс для відбору претендента на конкурс у Словаччину – Шлапак Максим зайняв ІY місце. В даний період знову готую учня 12 групи Шлапака Максима для участі у фаховому конкурсі, який відбудеться в квітні 2011 року у м.Хмельницькому.

Рівень знань учнів? Щоб відповісти на це запитання, достатньо проаналізувати знання предмету в випускних групах, який становить 60- 86% успішності, а також їх кваліфікаційний рівень, завдяки наполегливій праці та методики,  за якою я працюю, а також і самих учнів.  В групах кожний рік випускаються  більшість  з  4 розрядом.

Виконуючи творчі завдання учні 3 курсу проводять велику профорієнтаційну роботу, демонструючи свої роботи як в межах ліцею при проведенні тижнів майстерності так і беручи участь в обласних виставках розпродажу та КМЗ професії.

Постійно розробляю, доповнюю комплексно-методичне забезпечення кабінету, професії. Мною розроблені поурочні папки, в яких змінюються опорні конспекти по даній темі, тексти для безмашинного опитування, картки-завдання, таблиці. Створені наочні зразки з професії, діючі електричні плакати, встановлена плакатниця, телевізор, відеомагнітофон.

Все те, що було зроблено в кабінеті моїми попередниками підтримується в належному стані, а саме головне що всі ТЗН використовуються на уроках.

Маю такі результати участі в обласній виставці  КМЗ предметів і професій  “ Педагогічні ідеї та знахідки ”: 2002 рік - Диплом I ст. ОНМЦ;  2005 рік - Диплом III ст. ОУО; 2007 рік -  Диплом  I ст. ОУО; 2008 рік - Диплом III ст. ОУО; 2010 рік – подав навчальний посібник для учнів, викладачів та майстрів виробничого навчання з теми: Дугове різання металів. Кваліфікація 3 розряд. Опорні конспекти. Тести. Диплом  I I ст.

На даний час працюю над індивідуальною творчою проблемою  «Розробка та використання на уроках карток безмашинного контролю знань, опорних конспектів». В зв’язку з переходом на 12 бальну систему навчання система дидактичних пізнавальних завдань повинна передбачати багаторівневу систему засвоєння знань, тому я розробляю тестові завдання для перевірки рівня засвоєння вивченого матеріалу. Завдяки їм можна урізноманітнювати заняття, індивідуалізувати і диференціювати навчання. При цьому в учнів формується міцна база для дальшої самоосвіти і активної трудової діяльності, щоб управляти навчальною діяльність і коригувати її.

У діючих навчальних програмах зазначено, чому треба навчати майбутніх робітників, і меншою мірою, що учень повинен знати й уміти в результаті навчання.

Багато викладачів не надають значення засвоєнню учнями важливих компонентів предметного змісту навчання, розвитку їхніх інтелектуальних умінь і навичок раціональної навчальної праці. Завдання, якими викладачі перевіряють в учнів розуміння суті явищ, уміння встановлювати між ними причинно - наслідкові зв'язки  й виявляти інші закономірності, уміння застосовувати знання в нових ситуаціях, становлять з різних предметів 14-15%. Це свідчить про однобічність вимог до знань учнів.

Під вимогами до знань і вмінь розуміють поєднання передбачувальних результатів навчання і того, що повинні засвоїти учні в практичній діяльності. Вимоги до навчальної підготовки багато в чому визначаються цілями навчання, стаючи одним із ступенів їх конкретизації. Конкретні навчальні цілі зумовлюють зміст самих вимог до знань і форми їх опису. Проте цілі і вимоги до навчальної підготовки учнів істотно відрізняються.

Вимоги до навчальної підготовки учнів - це визначення основного і головного в навчальному матеріалі, чим учням необхідно оволодіти в результаті навчання, встановлення реальних результатів навчання. Вимоги виступають у ролі критеріїв оцінки знань і вмінь учнів.

Тестова перевірка знань учнів передбачає насамперед визначення мети перевірки того рівня, який необхідно досягти учневі з даного предмету і на цій основі вибрати тест певного рівня. Тести повинні бути доступні кожному учневі для постійного використання в процесі навчання.

Починаючи навчання в професійному ліцеї учні критично оцінюють нові умови навчання, проживання, спілкування. У них формується своє уявлення про життя, яке не завжди збігається з уявленням викладачів, класних керівників, майстрів в/н. А тому досить часто учні помиляються і підсвідомо чекають від старших допомоги, поради. Ось тут і починається виховна робота класного керівника та майстра в/н.

Будь-який захід /лекція, зустріч, екскурсія, похід/ допомагає учневі визначити своє місце, свою конкретну участь у виконанні накреслених планів. Для здійснення цих планів з першого дня з учнем та їх батьками було проведено анкетування, що полегшує подальшу роботу, та складання плану позаурочної роботи в навчальній групі на навчальне півріччя.

Неодноразово проводиться в групі індивідуальна консультаційна допомога батькам, групові збори, завдяки яким встановлюється гуманістичні стосунки в групі. Організований учнівській актив групи, який допомагає виявити неофіційних лідерів, залучити їх до роботи. На учнів групи заведений щоденник спостережень, де відзначаються індивідуальні захоплення, інтереси.

Навчально-виховна робота проводиться в тісній співпраці з заступником директора по виховній роботі та батьками учнів. Спільне планування, підготовка та проведення позаурочних заходів направленні на колективну діяльність учнів, тому в нас кримінальна злочинність відсутня.

Перед професійною школою поставленні такі завдання: -

- визначити оптимальний обсяг знань, умінь і навичок з кожного предмета;

 чітко викласти основні поняття і провідні ідеї навчальних дисциплін, забезпечити шляхи відображення в них досягнень науки і практики.

Контроль за знаннями, вміннями й навичками має бути  планово-практичними. За такого контролю учні точно знають, якими вміннями та

навичками вони повинні володіти в результаті вивчення наступної теми навчальної програми, коли і як вони повинні звітувати про результати своєї навчальної праці.

Для викладача важливо не тільки визначити рівень оволодіння кожним учнем знаннями, вміннями й навичками, а й вияснити причини такого рівня, встановити динаміку його в кожного учня. Успіх навчання значною мірою залежить не тільки від правильного визначення його мети і змісту, а й від способу досягнення певної мети. Тому для економії часу на уроках я використовую опорні конспекти і тестові завдання для перевірки рівня засвоєння вивченого матеріалу. Використовування їх урізноманітнює заняття, індивідуалізує і диференціює навчання учнів, при цьому в них формується міцна база для подальшої самоосвіти і активної трудової діяльності. Опорні конспекти успішно можна використовувати під час проведення самостійного вивчення нового матеріалу. Учні з задоволенням користуються ними і в позаурочний час для підготовки до занять, набувають навички раціонального способу запису науково - технічної інформації.

Крім того, зручність таких дидактичних засобів полягає ще й у тому, що при будь-яких змінах стандартів у них легко внести відповідні корективи, або замінити цілий листок. При проведенні різноманітних уроків помітив, що учні з задоволенням працюють з опорними конспектами, навчальний матеріал вивчається легше, їм цікавіше замальовувати опорні знаки, малюнки аніж, записувати навчальний матеріал під диктовку викладача. До такої роботи учнів слід підготувати. При пояснені нового матеріалу учні нічого не записують, матеріал викладається багатократно /3-4 рази/, внаслідок продуктивність різко збільшується.

В кінці уроку учні  замальовують собі в зошит опорний конспект. Якщо учень пропустив заняття, опорно-довідниковий конспект допоможе йому самостійно розібратись в вивчені  матеріалу. При вивчені технологічних процесів виробництва матеріалів і обробки виробів навчальний матеріал по "матеріалознавству" з теми можна умовно розділити на окремі частини, між якими легко проглядаються  послідовні,  паралельні, або незалежні технологічні зв'язки. В таких випадках краще всього матеріал подати в структурно логічних схемах. Так, наприклад при вивченні  термічної обробки стальних виробів такі операції як цементація, азотування, дифузійна металізація виконуються технологічно незалежно одна від одної. В той же час розглядаючи при вивченні виробництва гумових виробів такі операції, як виготовлення сирої гуми, армування, формування, вулканізація і обробка готових виробів, можуть бути тільки послідовними.

Розробивши систему опорних конспектів для вивчення нового матеріалу на уроках, я став приділяти особливу увагу створенню засобів моніторингу знань учнів. Традиційне усне опитування не відкидаю. Застосовую цей метод при актуалізації опорних знань, при закріпленні нового матеріалу. Але при перевірці рівня знань по матеріалу уроку, при тематичній атестації усне опитування забирає дуже багато часу, не охоплює всіх учнів. Для вирішення цих проблем за останні роки своєї діяльності, як викладач спеціальної технології багато працюю над розробкою тестів, карток - завдань рівневої диференціації.

Відповідно до програми до кожного уроку на основі різних методів розроблені вправи для самоконтролю, а до кожної теми - систему контрольних запитань і задач. Більшість вправ для самоконтролю складається з десяти запитань і варіантів вірних відповідей. З метою упорядкування і систематизації знань, а також ефективнішого використання часу на уроці відповіді розташовані не безладно, а згруповані за спільними ознаками в окремі блоки. Така форма програмування навчального матеріалу характеризується компактністю і дуже зручна при безмашинному опитуванні учнів. Частково змінюючи перелік запитань, або порядок розміщення відповідей у таблиці можливо скласти різні варіанти завдань з різним ступенем складності і розмножувати їх у необхідній кількості. Для того, щоб учні не списували один в одного розробляю декілька варіантів, а номера картонок проставляю послідовно, таким чином однаковий варіант повторюється лише через 6-8 чоловік. Для швидкої перевірки маю зразок кодових відповідей, що значно полегшує працю.

Крім тестових завдань на вибір однозначної відповіді, складених методом блочного програмування, до окремих уроків розроблені термінологічні і технічні диктанти, завдання-схеми тощо. Слід відзначити, що вибір методу програмування для складання того чи іншого завдання не є однозначним. Багато завдань можна скласти кількома методами з вільно конструктованими відповідями. Навчальний матеріал таких загально технічних дисциплін, як матеріалознавство і спеціальних дисциплін створює перспективні можливості для складання запитань і задач до кожної теми уроку, як репродуктивного так і творчого характеру.

Читаючи книжку, дивлячись кінострічку, слухаючи лекцію завжди краще запам’ятовується те, що приймається з зацікавленістю. Тому щоб на уроках не залишалось байдужих, а це особливо на першому році навчання, коли учні не зовсім усвідомили мету свого навчання, так як після школи більшість з них прийшли в ліцей  по інерції, бо в школі не могли залишатись, маючи слабкі знання, я постійно експериментую, тобто поєдную традиційні форми навчання з передовим досвідом. Все це творчо переробляється і використовується в кожній конкретній ситуації Учнів з самих перших днів потрібно зацікавити професією, показати, на скільки вона складна. Для цього повинно бути комплексно-методичне забезпечення предмету /професії/.

Розробляючи комплекс завдань до кожної теми, враховую не тільки послідовність вивчення матеріалу, але й степінь тяжкості завдань.

Через недостатній досвід, брак знань, не всі учні одночасно справляються з запропонованими завданнями. Найбільш слабо підготовлені учні часто бояться навіть приступати до розв'язування завдань, або кажуть: «Навіщо воно мені, я все рівно нічого не знаю», тому для таких учнів використовую картки, в яких містяться додаткові запитання, які наводять учня на вірну відповідь. Таким чином різні учні одержують різну необхідну для розв'язування задач інформацію, яка коректує і формує їхню розумову діяльність. При цьому створюються сприятливі умови для ефективного освоєння навчального матеріалу навіть слабшими учнями.

Якщо під час вивчення навчального матеріалу по темі: «Зварювальна дуга» учні добре засвоїли будову дуги, її теплову дію, то серед запропонованих відповідей їм неважко буде знайти втрати тепла на розсіювання в навколишнє середовище від повної теплової потужності дуги: а/75%        6/50%       в/30%       г/20%          д/10%

Слід визначити, що використовування завдань з вибірковим варіантом відповідей зустрічає ряд заперечень. Суть полягає в тому, що деякі учні, не засвоївши навчального матеріалу, можуть вгадувати правильні відповіді і безпідставно одержувати позитивні оцінки, іноді учень обере правильну відповідь, зовсім її не обґрунтовуючи. Тому по закінченню теми проводжу ще й порівневу тестову перевірку знань учнів по темі.

Тут запропоновані різні завдання: на вибір однозначної відповіді, найбільш оптимальної відповіді; найбільш повної можливої відповіді; запитання репродуктивного характеру для активізації пам’яті і мислення чунів. Крім тестів ефективно використовую усне опитування та письмові контрольні роботи. Ціль такої роботи - виявити, як учні засвоїли основні питання пройденої теми, чи можуть вони використовувати отримані знання для виконання тих чи інших операцій.

Осмислення і закріплення навчального матеріалу при вірній постановці роботи дає непоганий результат. Учні не тільки отримують необхідний мінімум знань і навичок, без яких неможлива їх професійна діяльність, але й вчаться технічно мислити, готуючи себе до трудової діяльності.

В зв'язку з тим, що деякі учні зовсім не привчені вчити уроки, на початку навчання отримують негативні оцінки, до яких більшість вже звикла, а використовування тестових завдань спонукає їх до вивчення теми, так як будь-яку оцінку він може перездати, для цього йому не слід стояти і червоніти біля дошки, а лише достатньо звернутися до викладача з проханням перездати той чи інший матеріал. Якщо учень має хоча б один незакритий пропуск, або незадовільну оцінку, то він не атестується та не допускається до тематичної атестації з теми. Тому всі отримані оцінки за тести виставляються в журнал, учні знають, що для їх виправлення слід тільки вивчити необхідний матеріал і здати тест.

Перш за все слід переконати учня, що саме основне це знання. Що викладач дуже радий кожній вдалій відповіді учня, що загальні зусилля направлені на те, щоб він знав і розумів предмет. Після 2-3-х місяців навчання учень, який незадовільно навчався, змінює ставлення до оцінки,  думаючи, що на більше нездатний, та більше  3-х балів йому і не поставлять, відчуває, що здатний на більше. У багатьох  проявляється бажання отримати вищу оцінку.

Заключним етапом перевірки знань учнів в цілому по курсу навчання і важливим його частиною є державна кваліфікаційна атестація. Учні перед екзаменом повторюють, систематизують і узагальнюють знання, виконують кваліфікаційну /пробну/ виробничу роботу, а також письмову екзаменаційну роботу.

         По закінчені теми для тематичного опитування до уроків розроблені питання. Якщо учень, читаючи питання,  дає на них вірні відповіді, то тести він рішає правильно і швидко, повторюючи і проганяючи навчальний матеріал подумки ще раз.

Лише при умові дотримання правил тестування; враховуючи вимоги та закони складання тестів, основні умови забезпечення результативності цієї роботи, можна сподіватись на успіх в підвищенні якості навчання та результативності перевірки та контролю знань, умінь та навичок.

Гарна навчально-матеріальна база дає можливість впроваджувати нові інтерактивні методи навчання  На своїх уроках я використовую різноманітні методи навчання: семінари, бесіди, проблемні лекції, дискусії, мозкові атаки, дебрифінг, різноманітні ігри та ін...

         Найбільш ефективні результати можна отримати при організації роботи учнів  малими групами. Використання інтерактивних методів навчання  в малих групах сприяє розвитку таких особистісних якостей, як комунікабельність, співробітництво. Уміння відстоювати свою точку зору, йти на компроміси і т. д.

Не слід заспокоюватися й зупинятися на тім, чого ми на сьогодні домоглися. Урок - це динамічна система. Завтра результат повинен бути краще, треба вести пошуки більше раціональної форми уроку. Весь процес навчання будувати на увазі учня, щоб у підсумку підвищити рівень виховання й навчання.